Власниця проєкту: Карін Ніва
Працівники: Кафка Лунгу, Лілі Ніва та ін.
Піддослідні:
Бета Хвиля (поза лабораторією) — Кафка Лунгу, Хідері Моу, Міла Моу. Перша Хвиля — 1J Макс Куперман та ін.
Третя Хвиля — 3A Міхаель Ніва, 3Z Лілі Ніва та ін.
Восьма Хвиля — 8Q Кохей та ін.
Двадцять Дев'ята Хвиля — 29B Хідері Моу, 29D Джунічіро Хейно, 29M Сульфо, 29K Фаллен Канна, 29F Шизукі Остерман, та ін.
Тридцять шоста Хвиля — 36T Таґамі Канна, 36E Мейс Куперман, 36Y Ян Сидоров, 36R Юрі Іанта.
Задушливі запахи хлорки та бактерицидної лампи змішалися зі спертою, прохолодною вогкістю. Бляклі флуоресцентні світильники проливали світло на пробірки, медичні апарати та хаотично розкидані документи. Від стін резонувало тихе, монотонне гудіння водяного фільтра.
-"Міхаель"? Ти вирішила дати цьому ім'я, ще й таке величне? - гордовито запитав чоловік. Навіть не чекаючи відповіді, він схилився над шухлядою, продовживши копошитися в рядах однакових коробок і блістерів з-під ліків.
Жінка, що стояла поруч, похмуро звела брови, кинувши в бік ученого уїдливий погляд.
-Так, хіба це погано дати ім'я своїй доньці? Я тебе зовсім не розумію.
-Не варто до неї прив'язуватися. Не думаю, що вона проживе і більше року, - його тон був сповнений цинічності, але, почасти, він міг бути і правий. Це місце - путівка в один кінець для багатьох його "відвідувачів".
Нарешті відшукавши блакитні капсули, чоловік закинув їх до рота. Від гіркого, неприємного присмаку той зморщив ніс.
-Але, Кафка... - обмовилася вчена. Хоч вона й не могла знайти в голові відповідних слів, серцем вона точно відчувала, що мала сказати.
Крізь шум і гул слів, складалася лише одна думка - чому вона погодилася на це? Як вона докотилася до того, що грається з чужим життям? Чи цього вона хотіла? Навіщо все це? Для кого?
-Лілі, йди перевір об'єкти в палаті C8, Сірий казав вони всі знову між собою перегризлися. - слова Кафки висмикнули її з вихору думок, що вже встигли збитися в один липкий клубок у горлі. Його байдужість лише більше розохочувала.
Так і не вичавивши жодного слова, Лілі пішла геть, залишивши доктора наодинці зі своїм творінням. Кафка завжди прагнув до підкорення своїх мрій і бажань. Якби не його воля до чогось нового, він би зараз не стояв тут, і вже тим паче не дойшов до того, що має сьогодні.