Персонажі:
https://open.spotify.com/track/1i8dJGpKO0xQiKGCVslJqB?si=ef792c0a67e44b5c
«Ми завжди були разом, з того часу як я побачив тебе. Я ніколи не думав що ти так сильно зміниш моє життя. Були часи коли я ненавидів тебе всім своїм серцем але просто не міг відпустити. Мене дратував твій дурний сміх під час важливих розмов, я ненавидів те як ти сліпо рятував людину котру майже не знав і забув про нас з Даною, я боявся тебе під час твоїх зривів, я не забуду її сповнене страху і сліз обличчя коли ти зірвався на неї.
Але я так кохав тебе. Кохав твоє зранку заплутане волосся, твою щиру посмішку, кохав те з якою зацікавленістю ти малював, я любив спостерігати за тим як ти граєся з малою Даною, наші сімейні вечірні посиденьки за чашкою гарячого чаю завжди були моєю улюбленою частиною дня. Я так хотів зустріти тебе в один з таких. Але ти не повернувся.
Я пам'ятаю той день коли ти сказав що був би радий померти саме зі мною. Я просто не міг дозволити нам померти там. І ми змогли подолати це разом, пам'ятаєш? Разом ми зможемо все, пам'ятаєш як ти завжди казав мені це?
Але ти залишив мене.
Ти не хотів аби тебе знайшов саме я, але якщо не я то хто тоді?
Мої безсонні ночі з думками про тебе, твоє тихе сопіння. Я боявся аби ти знову не почав завдавати собі болю, я хотів вберегти тебе від усього світу. Перев'язування кривавих рук, поцілунки на твоїх заплаканих очах, твої тривожні вибачення. Твої зелені очі наче потьмяніли, чи мені здалося?
Холодні руки. Обійми мене так само як і раніше. Будь-ласка.
Брудний одяг. Відсутність дихання. Скажи мені щось. Будь-ласка.
Відкриті рани. Подивись на мене. Будь-ласка.
Вони і справді потьмяніли»
Персонажі:
https://open.spotify.com/track/1yd4V08GOr2CvOExMfuREJ?si=a4459a5c8e98459a